Розклад симпозіуму «ВИКЛИКИ ПСИСПЕЦІАЛІСТАМ В РОБОТІ З ОНКОХВОРИМИ»

20 КВІТНЯ 2024 (БЛОК ПРО ДОРОСЛИХ)

10.00 — 10.15 Реєстрація учасників

10.15 — 10.30 ВІДКРИТТЯ СИМПОЗІУМУ. Вітальне слово президента Українського Психоаналітичного Союзу Докторки Олени Савченко (психоаналітикиня, клінічна психологиня, сертифікована спеціалістка, тренінгова психоаналітикиня та супервізорка Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій (ECPP)).

10.30 — 11.00 Лілія Захаріяш - докторка філософії, психоаналітикиня, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу.

«ПСИХІЧНА ТРАВМА ТА ШЛЯХИ ДО ОДУЖАННЯ»

Запрошуємо вас помислити над темою онкології, як психічної травми та розглянути стратегії психоаналітичного підходу в лікуванні таких життєвих викликів.

Під час довготривалої хвороби життя ділиться на "до", "під час" і "після".  

Довготривала невизначеність, як місце зустрічі з новою історією і як проходження цих етапів, визначає розвиток сценарію посттравматичного зростання або психічних хвороб.

Розкриємо роль психічних функцій - віри, надії, любові - у процесі лікування травми.

Буду ділитись власним досвідом, та досвідом клієнтів, які пройшли та проходять цей шлях та знаходяться в психотерапії. 

Приєднуйтесь, та збагатчуйте свої знання про психоаналітичний підхід до лікування травм, внесіть свій внесок у підтримку пацієнтів у їх боротьбі за життя та психічне благополуччя.

11.00 — 11.30  Олена Осипенко —практикуюча психологиня, консультантка психоаналітичного спрямування.  Магістерка екстремальної та кризової психології Університету «КРОК» Україна.  Членкиня UPU,  НПА, УАП–ЄКПП.

«РОЛЬ ДОСВІДУ СОМАТИЗАЦІЇ У ВИГЛЯДІ ОНКОЗАХВОРЮВАННЯ У СПЕЦІАЛІСТА В ПСИХОАНАЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ»

Все частіше чуєшь запит до аналітика як жити, коли в тебе або у твого родича онкозахворювання, коли ти або родич помирає від онкозахворювання.

Такий запит передбачає більш психоедукаційну працю, це праця з емпатією аналітика, але аналітик до кінця не може розуміти той біль, страх, спустошення, який проживає онкологічний пацієнт.

Але і аналітики, теж, люди і вони, теж, хворіють, і ця хвороба може бути онкологічною.

Перед якими питаннями стає аналітик в своїй роботі, хворіючий онкозахворюванням, зі своїми клієнтами, які приходять з запитами: взаємовідносини у родині, безпліддя, розлучення, підлітковий криз, депресивні розлади, ПТСР, онкологічні захворювання.

Це, також, питання етики перед самим аналітиком, хворіючого онкозахворюванням, і перед клієнтами такого аналітика.

11.30 — 12.00  Лариса Пастушок — психоаналітикиня,  членкиня УАП та UPU.

«ОБРАЗ ТІЛА ТА ЙОГО РОЗЛАДИ ПРИ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ»

Образ тіла є критичною психосоціальною проблемою для хворих на рак, оскільки вони часто зазнають значних змін у зовнішньому вигляді та функціонуванні. Більшість хвороб загрожують нашій вірі у себе як спроможних, незалежних, самодостатніх людей. Хвороба  підриває всемогутні фантазії, що наші тіла незруйновні, безсмертні, та що ми можемо контролювати світ навколо нас. Розвиток Я тісно пов'язаний з образом цілісного неушкодженого тілесного Я. Оскільки цілісність хворіючого тіла знаходиться під загрозою, пацієнти часто відчувають загрозу своїй само цінності. Образ тіла відноситься до багатовимірної конструкції сприйняття, відносин і переконань, що стосуються тіла, і може бути важливою частиною індивідуальності та самооцінки, особливо для жінок. Психічний стан онкологічного пацієнта його здатність протистояти стресу, його ставлення до наявному захворюванню впливають на процес лікування та подальшу якість життя. При правильному розвитку зазначені фактори можуть сприяти психологічному комфорту хворого, підвищенню внутрішніх ресурсів для боротьби із захворюванням.

12.00 — 12.15 Перерва на каву.

12.15 — 12.45 Ніна Савченко — психоаналітикиня, здобувача Ph.d, членкиня Правліня UPU.

 «ВАРІАЦІЇ ОНКОФОБІІ»

Канцерофобія або онкофобія за статистикою посідає перше лідируюче місце серед страхів хвороби.

Зазвичай психоаналітики вивчають механізм формування фобії з клінічної віньетки З.Фройда "Випадок маленького Ганса". Але на практиці у кабінетах ми можемо бачити під онкофобією різноманіття психічних явищ, повʼязаних з різними особливостями історій субʼєкта, а також проявом ознак онкофобіі в різних структурах психіки. Спробуємо дослідити це детальніше. 
У доповіді також будуть наведені клінічні замальовки для розуміння того, що може знаходитись під фасадом "онкофобіі". 

12.45 — 13.15 Олена Шпак— психоаналітикиня.

«ХОЛДІНГ ОНКОПАЦІЄНТА»

Діагноз «онкологія» викликає, як правило, сильну регресивну реакцію у того, хто його чує. Це наближення до питання смерті, власної вразливості, зміни образу тіла, наближення впритул.
Віннікотівський холдинг як контакт матері та її дитини, контакт без дії, що дає можливість двом істотам почуватися одним цілим, закладає внутрішню спроможність потурбуватися про себе та «використовувати» свою психіку в моменти емоційної смути у майбутньому, він закладає спроможність мати надію. 
На конференції ми поговоримо про різні види холдингу - терапевтичний, інституційний, родинний.

13.15 — 13.45  Юлія Білецька - психоаналітикиня, клінічна психологиня, членкиня УАП.

«СУБʼЄКТИВНИЙ ПОГЛЯД НА УРИВОК З ЖИТТЯ НА ШЛЯХУ ДО СМЕРТІ»

Доповідь ґрунтується на спостереженні реального клінічного випадку, учасником якого я була як друг, але зробила спробу осмислити його як психоаналітик. Франсуаза Дольто піднімала питання про існування дитини як такої: "Дитина не існує. У Суб'єкта немає віку. Неначе є ситуація недодорослості... про подібну недодорослість можна роздумувати, коли зіштовхуєшся з суб'єктом, який прийняв точку закінчення життя, але спрацьовують певні захисні механізми, які ми частіше спостерігаємо у дітей, що говорить в певній мірі про градацію дорослості як такої. Життя кожного з нас - це шлях до смерті. Але суб'єкт, якому визначили тимчасові межі його життя, потрапляє в конфлікт, мабуть, найменше досліджений з усіх можливих. Смерть не має означаючих. Те, що не символізовано, може бути дуже травматичним. Я бачила захисні механізми заперечення, забуття, ізоляції, відчуження та регресії в комплексній дії. На певному етапі прийняття смерті суб'єкт прагне певного типу спілкування, при цьому він вбирає його як дитина, тому що йому не потрібні змістовість, сенси або переосмислення в розв'язанні внутрішнього конфлікту, а скоріше міф, у який значущий інший вірить більше, ніж він сам. Так вмирає дорослий, друг, фахівець, і залишається той недодорослий про існування якого розмірковувала Дольто.

13.45 — 15.00 Обідня перерва.

15.00 — 15.30 Марія Лоншакова —Лікарка акушер-гінеколог Київського міського центру репродуктологіі та перинатальної медицини , аспірантка кафедри акушерства, гінекології та репродуктологіі НУОЗ України імені П.Л.Шупика.

 «ПСИХОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЛІКАРЯ ЗА ОНКОХВОРИМИ ЖІНКАМИ»

Саме робота з онкохворими змусила мене серйозна зацікавитись психологією, психосоматикою , піти в терапію і почати пошуки розуміння взаємодії тіла та психіки людини 

Саме спостереження та комунікація з онкохворими жінками змусили мене задуматись і зайнятись пошукам відповідей на численні питання:

Що більше вплива: стан здоровʼя на психіку чи психіка на стан здоровʼя? 

Онкологія виникає сама по собі на рівні тіла чи в результаті певних фонових процесів в психіці?  

Чи мають онкохворі певні унікальні саме для них психологічні особливості? 

І головне: як можна їм допомогти?

15.30 — 16.00 Ігор Прошукало —клінічний психолог, сексолог Національного інституту раку.

«ПЕРЕРВАНЕ МОВЧАННЯ: СЕКСУАЛЬНІСТЬ І ОНКОЗАХВОРЮВАННЯ»

Сексуальність – це перш за все індивідуальне ставлення людини до себе, свого тіла та почуття задоволення. Значення сексуальності різне для кожної людини і може змінюватися на різних етапах і в різних ситуаціях життя, і кожному з нас дозволено виражати свою сексуальність по-своєму. Вона не зникає з віком чи хворобою, але часто змінює форму. 

Онкологічне захворювання і різні способи його лікування можуть впливати на сексуальність людини різними способами - фізично, соціально або психологічно. Зміни можуть вплинути на загальний фізичний стан, зовнішній вигляд, відчуття себе як сексуальної людини, сексуальні бажання та інтерес, зміну ролей у стосунках з партнером. Про все це я буду говорити в рамках своєї доповіді.

16.00 — 16.30 Катерина Лисник — членкіня УСП, членкіня IPOS, психолог, психоонколог, Аспірантка 4-го р. н. кафедри політичної психології та міжнародних відносин факультету психології УДУ ім. Михайла Драгоманова.

«ДОСВІД ВЕДЕННЯ ГРУП ПІДТРИМКИ ОНКОПАЦІЄНТІВ В АКТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ТА РЕМІСІЇ — ПРОБЛЕМИ, РІШЕННЯ, ВИСНОВКИ»

Групи підтримки онкопацієнтів мають посилити психологічну спроможність учасників успішно пройти лікування та полегшити проживання кризи, спричиненої онкодіагнозом. Учасники приходять вивільнити почуття і емоції, поділитись своїми переживаннями, обговорити питання, з якими зіткнулись. Деякі теми, без яких не обходиться спілкування, вперше постають перед учасниками. Тому ведучий групи має бути обізнаний у психоонкологічних питаннях та вміти поєднувати психодинамічний підхід з елементами кризового консультування, оскільки обговорення може загострити внутрішньоособистісний конфлікт у учасників. Однак помічено і позитивний момент – спільна біда пригальмовує звичайну групову динаміку, створюючи відчуття «ми разом проти ворога», яке покращує взаємопідтримку учасників.

Проживання людиною власного онкодіагнозу з психологічної точки зору підсилює глибинні страхи, серед яких страх смерті займає центральне місце. Неможливо обійти цю тему при веденні групи, і в той же час розмову про смерть неможливо запланувати: ця тема вискакує з підсвідомості учасників в найнеочікуваніший момент, до чого ведучий має бути готовий. Навіть в групі онкопацієнтів в ремісії, ця тема присутня і приймає специфічну форму у вигляді страху рецидиву раку. Для того, щоб учасники групи могли психологічно спиратись на особистість ведучого, той має бути більш стабільним в екзистенційних питаннях, ніж зазвичай. На доповіді буде  обговорено практичні рішення цієї і деяких інших проблем, виявлених при веденні таких груп.

16.30 — 17.00  Надія Ноженко - педіатр-неонатолог відділення постінтенсивного догляду, виходжування та реабілітації новонароджених, Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України, член Асоціації неонатологів України, віце-президент Асоціації міждисциплінарного супроводу раннього дитинства PARTUS-UKRAINE.

 «ПРО ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ В МЕДИЦИНІ. СМЕРТЬ — ЯК ВЧИТЕЛЬ»

З початку витоків медицини, за часів, коли медицина ще межувала з чаклунством та магічними ритуалами, лікарі  були дотичні до смерті.

На померлих вивчали анатомію, будову та склад людського тіла.

Що означає смерть для лікарів, з професійної точки зору? З чим стикаються молоді студенти медики, коли роблять перші кроки у вивченні будови людського тіла? Що є смерть для студента медика та практикуючого лікаря? Як лікарі переживають втрату своїх пацієнтів?

21 КВІТНЯ 2024 (БЛОК ПРО ДІТЕЙ)

10.00 — 10.30 Наталія Загороднюк – психоаналітик, перинатальний психолог, магістр гуманітарних та соціальних наук із психології Université de Nice Sophia Antipolis, президент Асоціації міждисциплінарного супроводу раннього дитинства PARTUS- UKRAINE, член міжнародної асоціації La Cause des bébés.

«ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЖИТТЄВІ ВИПРОБУВАННЯ?»

Коли в житті стаються події, які сильно похитують існуючу стабільність родини, дорослі часто думають, що маленькі діти нічого не розуміють. Тому слова, які вони частіш за все говорять: Не хвилюйся, все буде добре.

У ситуаціях сильного емоційного напруження всередині сімʼї це викликає в дітей ще більші переживання, тому що сказані дорослими слова не відповідають їхнім внутрішнім відчуттям.

Не будемо забувати що саме слова мають дар зцілювати та заспокоювати. Важливо розуміти як їх вірно підібрати, коли ми говоримо з дітьми про життєві випробування.

Дитина будь-якого віку спроможна зрозуміти повідомлення про те, що вона завжди може знайти захист, супровід, підтримку та комфорт у дорослих, які про неї піклуються. Ця думка пом'якшує емоційну невпевненість дитини через її безсилля перед подіями та її незрілість, тому що саме незрілість заважає їй повністю віднайти безпеку в собі.

Розмовляючи з дітьми ми підтримуємо їх бажання рухатися вперед, незважаючи на труднощі або драми життя. Врешті-решт це питання етики. Кожен повинен бути вільним отримувати інформацію, яку хоче, про те, що йому належить. Це невід'ємне право. Це призведе до набагато більш стабільного будівництва. Всі зусилля, які ми прикладемо будуть того варті.

10.30 — 11.00 Наргіс Водуд — магістерка психології , керівник психологічного напрямку БФ"Таблеточки".

«РОБОТА З ВІДЧУТТЯМ ПРОВИНИ У БАТЬКІВ, ЧИЇ ДІТИ МАЮТЬ ОНКОЗАХВОРЮВАННЯ»

Напевно немає найскладнішого для батьків, у яких дитині ставлять діагноз онко, це питання провини. На доповіді поділюсь власними спостереженнями, як фахівця, та запрошую разом помислити на питання:

- Чому люди відчувають провину?

- Причини виникнення відчуття провини у батьків, чиї діти мають онкозахворювання.

- Особливості відчуття провини у батьків, що втратили дитину.

- Способи пропрацювання відчуття провини в індивідуальній і груповій роботі. 

- “Суд присяжних” - як техніка роботи з відчуттям провини у батьків.

Спробуємо разом осмислити конструкти та знахідки  роботи  в такій тематиці.

11.00 — 11.30 Віра Заливадна -психотерапевтка, психологиня паліативної програми в БФ Таблеточки, ведуча груп по втраті і горюванню.

«ПІДТРИМКА БАТЬКІВ, ЩО МАЮТЬ ДІТЕЙ З ПАЛІАТИВНИМ СТАТУСОМ»

Паліативний статус в онко - це часто невиліковний діагноз. Який іноді навіть має срок - рік, півроку, місяці. Для батьків, які стикаються з онко-діагнозом - життя ділиться на до та після. І це точка, в якій починається боротьба, навіть коли відсоток на життя дуже маленький.

Які зміни відбуваються з батьками? Які особливості стану та на що звертати увагу при супроводі та психологічній підтримці родин … а також - як не втратити радість, і моменти щирості і життя. І звісно - про безмежну любов  ❤️

11.30 — 12.00 Наталія Закашанська — психологиня, СЕО Galagan branding agency,  практикуючий психолог від уряду Кракова, учасник соціально—психологічного проекту "Разом".

«ПСИХОЛОГІЧНО—АДАПТАЦІЙНІ ТАБОРИ, ЯК АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ПІДТРИМКИ ОНКОХВОРИХ ДІТЕЙ»

Запрошую на доповідь про використання психологічно-адаптаційних таборів як альтернативного методу підтримки онкохворих дітей та їх батьків. В моїй презентації я поділюся, як ці табори створюють середовище підтримки, сприяючи емоційному відновленню та підвищенню самооцінки.

У серці кожної труднощі лежить можливість. В психологічно-адаптаційних таборах ця можливість перетворюється на підтримку та зростання для тих, хто найбільше цього потребує.

12.00 — 13.00 КРУГЛИЙ СТІЛ. Обговорення та підведення підсумків симпозіуму «Виклики псиспеціалістам при роботі з онкохворими.

🔥ВСІМ УЧАСНИКАМ СИМПОЗІУМУ БУДЕ  ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ДО ЗАПИСУ ЗА ПОШТОЮ gmail.

ВАРТІСТЬ ЗАПИСУ

1500грн. (для членів UPU — 1000грн.)

При виникненні питань оплати на сайті звертатись в смс режимі (телеграм, вайбер, вотсап)  за номером +380679996685