АНОНС

Шановні колеги, запрошуємо Вас на Міжнародну психоаналітичну конференцію «ПЕРЕНЕСЕННЯ: ВІДЛУННЯ ІНШОГО ЧИ МІЖ ЗУСТРІЧЧЮ ТА ІЛЮЗІЄЮ», яка відбудеться 27—28 вересня 2025 року.

Офлайн: Київ,  вул. Мазепи 11б

Онлайн : платформа zoom

РОЗКЛАД КОНФЕРЕНЦІЇ 

СУБОТА 27.09.25

10.00 - 10.15 РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

10.15 - 10.30 Вітальне слово членкині Правління  Українського Психоаналітичного Союзу Ніни Савченко  (психоаналітикиня, здобувачка PhD).

10.30 - 11.00 Олена Шпак - психоаналітикиня, членкиня комітету науки Українського Психоаналітичного Союзу, членкиня УАП, викладачка на спеціалізації «Психоаналіз відносин» (МІГП).

Тема: «Психоаналітик, що знімає прокляття: робота з Над-Я у перенесенні.»

Працюючи з аналізантами, ми можемо зіткнутися з магічними уявленнями про певне закляття, що тяжіє над ними у житті: вінок безшлюбності, бездітності, заборона на контакт, усі форми заборони на успіх. Несвідомо субʼєкт впроваджує це прокляття, іноді роками, подекуди навіть не підозрюючи про його існування. 

Казки, де відьма/снігова королева утримує в своєму полоні дівчинку або хлопчика, мають, певно, цей сенс між рядків - розчісуючи волосся Рапунцель, відьма вплітає туди свої навіювання щодо її бажання: вона має залишатися в королівстві і не виходити назовні у небезпечний світ. Представництво цього прокляття, вірогідно, знаходиться у Над-Я. Треба утримуватися від свого бажання для того, щоб не сталося лиха. Утримуючися у цих боргових зобовʼязаннях, невротик навʼязливості плете своє мертве мереживо собі, а деколи і іншому. 

У психоаналітичній роботі бажання, що втратили свою легітимність, оживають, набувають форм - передусім через особливе слухання, слухання без заборон. Це може піднімати у субʼєкті тривогу - бо що ж з ними робити? Навіщо мріяти і фантазувати, якщо нічого статися не може? Через перенесення субʼєкт оживляє не тільки фігури з минулого, що наклали закляття, але і іншого Іншого, що хоче мати справу з фантазіями, слухати, гратися, пропонувати свої. Він наважується оживити ту страшну відьму, описати її, і зрештою їй опиратися. Аналітик може ставити під сумнів жорсткі імперативи Над-Я.

11.00 - 11.30 Марина Душина - дослідниця та практик психоаналізу, магістерка психології, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу, УАП та міжнародної асоціації La Cause des bebes.

Тема: «Зустріч двох реальностей: психоаналіз на краю життя»

Психоаналітична сесія має бути безпечним простором, де поволі тчеться психічна тканина зі стосунків між двома. Аналітик, здається, готовий до всього: до любові й прихильності, до ненависті й відторгнення… Та чи справді до всього? Щовідбувається з психоаналітичним простором, коли йому загрожує реальна смерть? Коли у стосунки між двома, де завжди імпліцитно присутній третій, приходить не цей інший, а вторгається чужий і хоче вбити?

Ця робота стала для мене справжнім викликом. У своїй доповіді я хочу поділитися досвідом аналітичної роботи з пацієнткою, яка бореться з раком, тоді як я – з війною. Потойбіч екрану – моя аналізантка, її хіміотерапія і мастектомія, по цей бік – я, аналітик, і сигнали повітряної тривоги, обстріли, вибухи.

Я намагатимусь осмислити, як дві реальності – тілесної хвороби та війни – сплітаються в перенесенні. Я пропоную поміркувати про немислиме, яке раптом знаходить форму в словах. Про тіло, яке бореться чи єполем битви. І про те, як у найвразливіший момент може стається символічна зустріч.

11.30 - 12.00 КАВА БРЕЙК

12.00 - 12.30 Наталя Загороднюк - психоаналітик, перинатальний психолог, магістр гуманітарних та соціальних наук із психології Université de Nice Sophia Antipolis (Франція), член міжнародної асоціації La Cause des bébés, психолог БФ «Діти Героїв», інструктор з напрямку «психологія» Центру готовності цивільних (Чернівці), проєкту Благодійного фонду Сергія Притули.

Тема:«Франсуаза Дольто та перенесення»

У практиці Зигмунда Фройда центральне місце займає перенесення. Саме воно є умовою психоаналітичної роботи. 

Разом з тим, коли ми говоримо про психоаналіз з дітьми, ця тема часто може бути джерелом непорозумінь.

У той час, як інші аналітики дискутують навколо питання перенесення в роботі з дітьми, Франсуаза Дольто говорить: «У дорослих перенесення відбувається на аналітика, але дитина проходить Едипів комплекс з батьками і він не може бути переданий аналітику. Якщо дитина не пройшла через Едипів комплекс, ми повинні почекати, поки вона його пройде». Однак, це не заважає їй стверджувати, що: «психоаналіз з дітьми до п'яти років є чистим психоаналізом».

12.30 - 13.00 Валерія Тарасова -  PhD, психоаналітикиня, викладачка кафедри Практичної психології  Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Тема: «Від любові одного до любові іншого: Перенесення як слід відсутності»

Що, якщо любов у кабінеті аналітика - це не повторення минулого, а відлуння того, що ніколи не відбулося?

Ми звикли думати про перенесення як про відтворення старих зв'язків та почуттів. Але що, якщо його справжня рушійна сила - не присутність Іншого, а його фундаментальна відсутність?

Запрошуємо вас на доповідь, що пропонує радикальний погляд на один із ключових механізмів психоаналізу. Ми зануримося у лаканівське прочитання гри Fort-Da, щоб побачити в ній не спробу опанувати втрату, а першу сцену, де суб'єкт вступає в мову через неможливість утримати об'єкт.

У фокусі нашої дискусії:

Перенесення як відлуння браку: Чому мовчання аналітика є більш продуктивним, ніж відповідь?

Від любові-вимоги до любові-дару: Як аналітичний процес трансформує нарцисичне «бажання бути коханим» в активне «бажання любити»?

Гра Fort-Da в кабінеті: Як пацієнт несвідомо відтворює сцену символізації власної втрати, і яка в цьому роль аналітика?

«Божевілля» закоханості: Чому любов у перенесенні починається як ілюзія, але може завершитися як шлях до власного буття?

Ця доповідь буде цікава практикуючим аналітикам, психотерапевтам, дослідникам та всім, хто прагне глибше зрозуміти динаміку бажання, любові та суб'єктивності в аналітичному просторі.

Приєднуйтесь до нас, щоб дослідити, як у просторі, структурованому неможливістю зустрічі, народжується найцінніше шанс суб'єкта почути власне бажання.

13.00 - 13.30 Олег Христенко - практик психоаналізу, магістр клінічної психології (Університет Кот д’Азюр, Ніцца, Франція), член Українського психоаналітичного союзу (UPU), викладач психоаналітичних дисциплін на освітніх програмах UPU та УІП.

Тема: «Перенесення: між необхідністю повторення та повторенням необхідності»

Перенесення можна розуміти як сцену, де несвідоме не просто «відтворює» минуле, а знову і знову намагається довести до символізації те, що колись не змогло бути інтегрованим. Ж.-Д. Назіо стверджує: «Несвідоме — це повторення». Повторення не є помилкою чи заміною пам’яті, а є формою прояву негативного. Це активний жест несвідомого, що наполегливо повертається у симптомах, діях, емоціях — у перенесенні.

У цьому контексті важливо згадати Рене Руссійона, який вказує: повторюється те, що не могло бути символізованим, бо у момент психічної травми суб’єкт або його оточення не мали достатнього рівня психічної рефлексивності для інтеграції досвіду. Повторення в перенесенні стає таким чином спробою дограти, завершити символізацію, що не відбулася. Травма, що повертається у формі дії або емоційного спалаху, є не лише поверненням болю, а прагненням до зцілення суб’єкта в досвіді, що тоді був йому не під силу.

Аналітичний простір — це місце, де повторення необхідності (потреба бути рефлексованим) зустрічається з необхідністю повторювати (інтегрувати травматичне). Тут перенесення стає не лише відлунням Іншого, а роботою суб’єктивації через повтор, у якому досвід нарешті може бути витриманий, означений, пережитий як власний.

13.30 - 14.30 ОБІД

14.30 - 15.00 Челпан Юлія - магістерка психології, психоаналітикиня, членкиня УАП ЄКПП.

Тема: «Якщо Іншого звати LLM»

Стрімкий розвиток великих мовних моделей проникає у світ розмовних практик. Сучасні психоаналітики також починають осмислювати це явище.

Що відбувається, коли ШІ, наділений уявним всезнанням, стає новим об’єктом переносу?

Що приховує «людиноподібність» діалогів із ШІ, і яким чином можна помислити трансферентні відносини у таких взаємодіях?

Славой Жижек писав про штучну ідіотію, говорячи про ШІ.

А метафора гри в бридж, що з’являється у 8-му семінарі Лакана «Перенос» (1960–1961), а також його оптика, можуть стати нашими інструментами для роздумів про перенесення у діалозі з чат-ботами.

Поговоримо?

15.00 - 15.30 Надія Кривуля - магістерка клінічної психології, психоаналітикиня, членкиня Французької Психоаналітичної Академії П-К Ракам'є. 

Тема: «Перенесення як рух: від «мертвої» сцени до перформативного акту»

Доповідь присвячена клінічним ситуаціям, у яких перенесення не відтворює витиснене, а виникає як рух у напрямку символізації - там, де раніше існувала сцена без дії й думки: мертва, безадресна, позбавлена суб’єкта.

Спираючись на актуальні психоаналітичні дослідження, а також власний клінічний досвід, буде розглянуто позицію аналітика як учасника перформативного акту.

У процесі поступового становлення перенесення - від безоб’єктного до об’єктного - аналітик набуває статусу нового об’єкта і стає умовою символічного руху та оживлення «мертвої» психічної сцени.

15.30 - 16.00 Марія Євграшина (Берлін, Німеччина) - психоаналітикиня, подружня психологиня з багаторічним досвідом роботи з парами. Сертифікована спеціалістка УАП; членкиня НПА. Освіта: Київський Національний Університет ім. Т.Г. Шевченко, Міжнародний Інститут глибинної психології, Східно-Європейський Інститут психоаналізу за спеціалізацією «Системно-динамічна сімейна терапія», Університет м. Ніцца Софія Антиполіс (Франція), магістратура гуманітарних і соціальних наук з психології.

Тема: "Вузол перенесення-контрперенесення і множинна суб'єктність у парній терапії"

Парна психоаналітична терапія ставить перед терапевтом виклик: як працювати з перенесенням та контрперенесенням в умовах множинної суб'єктності? У доповіді розглядається, як складні процеси перенесення і контрперенесення формують унікальний вузол взаємодії між парою та терапевтом. Демонструється, як аналіз множинної суб'єктності сприяє глибшому розумінню й вирішенню конфліктів у парних стосунках.

Особлива увага приділяється основним принципам роботи з множинними перенесеннями: підтримці збалансованої уваги до обох партнерів, використанню контрперенесення як діагностичного інструменту, та відновленню функції "подружнього контейнера".

16.00 - 16.30 КАВА БРЕЙК

16.30 - 17.00 Олена Осипенко - практикуюча психологиня, консультантка психоаналітичного спрямування.  Магістерка екстремальної та кризової психології Університету «КРОК» Україна.  Членкиня UPU,  НПА, УАП–ЄКПП. 

Тема: «Таємна кімната особистості, де мешкає Інший»

Фраза «Таємна кімната особистості, де мешкає Інший» у психоаналізі може слугувати метафорою для опису глибинних шарів психіки, де приховано несвідоме, а також для опису механізмів ідентичності, інтрапсихічного конфлікту та іншості всередині суб’єкта.

Така кімната — своєрідний архів Іншого, куди «Я» не має ключа, але дещо з цієї кімнати весь час "просочується" через симптоми, сновидіння, обмовки тощо.

Інший — це «Я», яке ми ніколи не пізнаємо до кінця, частина нас, яка зумовлює наші бажання, мову, образи, ідентичність, але яка водночас є чужою для нашого «Я».

Психоаналіз — це шлях до відкриття цієї кімнати, але ніколи повністю: Інший завжди залишається трохи Іншим, трохи недосяжним.

17.00 - 17.30 Олексій Лемещук - психолог, психоаналітичний психотерапевт, Здобувач Phd., Директор Української асоціації Трансфер-фокусованої психотерапії та Українського інституту вивчення розладів особистості. Організатор освітніх програм Отто Кернберга, Френка Йоманса для психологів, психіатрів та психотерапевтів.

Тема: «Аналіз трансферу (перенесення) як техніка Трансфер-фокусованої психотерапії
 у роботі з межовими та нарцисичними пацієнтами»

У доповіді буде представлено огляд Трансфер-фокусованої психотерапії (ТФП) — мануалізованого психоаналітичного підходу, ефективність якого підтверджено емпіричними дослідженнями. Спочатку ТФП була орієнтована на лікування межових розладів особистості, згодом її адаптовано до терапії пацієнтів із нарцисичною патологією, іншими формами розладів межового спектра, а також клінікневротичного рівня. У подальшому були розроблені модифікації ТФП для роботи з парами, групами, підлітками, а також для використання в умовах психіатричного сетінгу.

ТФП ставить за мету сприяння еволюції пацієнта від розщепленої внутрішньої структури, притаманної дифузній межовій ідентичності, до інтегрованої структури, характерної для невротичного рівня організації, з подальшим опрацюванням невротичних конфліктів та досягненням психічного здоров’я.

Аналіз трансферу (перенесення) відіграє центральну роль у процесі переходу від розщеплення до інтеграції в рамках ТФП.

У межах доповіді буде представлено загальний огляд основних положень ТФП, окреслено ключові відмінності ТФП від класичної психоаналітичної терапії, а також викладено концептуальне розуміння особистості в цьому підході. Будуть розглянуті характеристики інтегрованої (нормальної) особистості, описові ознаки патології особистості та модель межової організації особистості.

У стислому вигляді буде подано основні положення теорії об'єктних стосунків Отто Кернберга, яка лежить в основі ТФП. Зокрема, буде розглянуто концепцію розщепленої внутрішньої структури як основу дифузії ідентичності та клінічної картини межової патології.

Далі буде розглянуто визначення трансферу в ТФП, його центральну роль у терапевтичному процесі, а також основні підходи до роботи з ним у системі стратегій, тактик і технік цього методу. Особливу увагу буде приділено аналізу перенесення як ключовому інструменту інтеграції внутрішньої структури пацієнта та досягнення особистісних змін.

17.30 - 18.00 Олександра Воропаєва - дитяча та підліткова психотерапевтка, спеціалістка ЕКПП.

Тема: «Особливості перенесення в роботі з підлітками»

У підлітковому віці перенесення має особливу динаміку, яка відрізняється як від дитячого, так і від дорослого аналізу. Підлітки знаходиться в перехідному стані між залежністю та автономією, що безпосередньо впливає на формування перенесення в терапевтичному просторі. 

В ході доповіді будуть розглянуті найчастіші форми та способи комунікації підлітків з терапевтом через перенесення. 

Як це впливає на формування робочого альянсу. Буде представлений клінічний випадок для ілюстрації взаємодії в терапевтичному просторі, використання перенесення , як цінного ресурсу для підтримки підлітка на шляху формування власної самості, процесу вторинної сепарації та індивідуації. 
 

НЕДІЛЯ 28.09.25

10.00 - 10.30 Олена Мухомор - психоаналітикиня, лікар-терапевтка, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу.

Тема : «Сліпа зона аналітика»

У центрі уваги нашої доповіді — етичні виклики, з якими стикається психоаналітик у своїй практиці. Ми розглянемо випадок, коли аналітик втрачає нейтральність, і контрперенесення стає невидимою пасткою, що затьмарює професійні рішення. В основі аналізу — драматична історія з серіалу «Пацієнти», де терапевт Пол Вестон порушує аналітичні межі у стосунках із пацієнткою Лорою. Через серію відеофрагментів ми проілюструємо, як дитячі травми самого аналітика впливають на його здатність втримати рамки. Історія Лори демонструє, як перенесення пацієнта може викликати потужну емоційну відповідь у терапевта. Ми побачимо, як неусвідомлені ідентифікації, нарцисичні потреби та незавершені особисті конфлікти створюють “сліпу зону”. Чи може особистий аналіз і супервізія захистити аналітика від цього? Що саме у професійній історії Пола сприяло етичному зсуву? Запрошуємо до розмови про тонку межу між людяністю і професіоналізмом, яка вимагає постійної рефлексії та внутрішньої чесності.

10.30 - 11.00 Світлана Карпцова - дослідниця та практик психоаналізу, магістр клінічної психології Університету Кот-д'‎Азюр (Франція, Ніцца), членкиня UPU та НПА.

Тема: «Перенесення: інтерсубʼєктивний та інтрасубʼєктивний виміри»

Психоаналіз – це практика сумнівів, і коли аналітик чує від аналізанта «скажіть усім, що я непотріб» як трактувати цю фразу? Вона може бути сказана меланхоліком, який дійсно відчуває себе непотребом, вона може бути сказана істериком, що прагне повалити Господаря, вона може бути сказана навіть мазохістом, що адресує своє послання партнеру. Що ж дозволяє аналітику зрештою прийняти одну з можливих гіпотез? Перенесення.  

Під час доповіді ми поговоримо про те, як міжособистісні стосунки лишають сліди в інтрапсихічному функціонуванні субʼєкту, про дискурсивний вимір симптому, через який аналізант говорить про своє нещастя, а також про те, як перенесення повʼязане із пропозицією, що лунає від аналізанта до аналітика: пропозицією зайняти певне місце в залежності від власної історії та способу вибудовування обʼєктів. Запрошую!

11.00 - 11.30 Ірина Валявко - психоаналітикиня, сексологиня,  арт-терапевтка, викладачка Міжнародного Інституту Глибинної психології, членкиня етичного комітету Українського Психоаналітичного Союзу.

Тема: «Феномен «перенесення»: спосіб кохати іншого чи можливість пізнати себе?»

У просторі психоаналізу завжди лежить перенесення, яке організує і вибудовує психоаналітичний  процес. Перенесення   є важливою складовою  всіх відносин і має властивість повторень. Суб’єкт завжди бачить в Іншому  щось більше ніж просто його об'єктивне існування, а структура любовних відносин і структура перенесення суб'єкта достатньо подібні у психоаналітичній перспективі, тоді як позиція аналітика має залишатися нейтральною. В цьому контексті виникає питання: з ким саме відбувається «зустріч» в психоаналітичному процесі? На підставі чого ми можемо стверджувати, що «зустріч»відбулась? Чи існує критерій реальності нашого життя чи ми живемо в ілюзії переносу?

11.30 - 12.00 КАВА БРЕЙК

12.00 - 12.00 Клод Есканд - доктор психології та психопатології, викладач Університету м. Страсбург; клінічний психолог, професійний досвід якого пов'язаний із психотерапією підлітків та дорослих з наркотичною залежністю.

Тема: «Перенесення і етика: між бажанням аналітика та його відповідальністю»

«Проблему створює не перенесення…»

— писав Лакан, — «…а контрперенесення — акт, що розкриває бажання аналітика як етичну позицію».

 Що саме приховує ця позиція?Чому з часів Фройда вона знову і знову опиняється під питанням?Яким чином бажання аналітика може стати джерелом ризику — або, навпаки, опорою для терапевтичного процесу?Запрошую вас до розмови про те, що таке етика у психоаналітичному просторі, як ми її мислимо сьогодні, та яке місце у ній займає контрперенесення — не як технічна помилка, а як виклик, що вимагає граничної чесності з собою.

13.00 - 14.00 Сержіо Бенвенуто (Італія) — італійський інтелектуал-психоаналітик, практик і теоретик, філософ і письменник. Вивчав психологію в Університеті Парижа VII – Дені Дідро (1967-1973), де був слухачем на семінарах Ролана Барта та Жака Лакана.Один із провідних учених Римського інституту когнітивних наук і технологій при Національній науково-дослідницькій раді (CNR) Італії. Член Європейського інституту вищої освіти з психоаналізу – міжнародної установи, заснованої в Парижі, що включає школи різних європейських країні. Почесний професор Міжнародного інституту глибинної психології (Київ, Україна). У 1995 заснував часопис «Європейський журнал психоаналізу» (European Journal of Psychoanalysis) і став його головним редактором.Активно співпрацює з культурними та науковими журналами світу, такими як Telos (Нью-Йорк), Lettre Internationale (у німецькій, французькій, іспанській, угорській, румунській, італійській редакціях), Texte (Відень), RISS (Берлін), Journal for Lacanian Studies(Лондон), L'évolution psychiatrique (Париж), Division/Review (Нью-Йорк), Cliniques Mèditérranéennes (Марсельe). Переклав на італійську для видавництва «Einaudi» «Séminaire XX: Encore» («Семінари. Книга 20: Ще») Жака Лакана.   Автор книг "Перверсіі", "Зневіра", "Лакан сьогодні".

Тема: «Як нам викурити нашу першу цигарку?»

Це — не про нікотин. Це — про дозвіл. Про страх бути викритим у своєму бажанні.

Письменник Еммануель Каррер у своїх текстах розгортає сцену дозволу, провини, обману — і, зрештою, самоідентифікації. У його книзі «Суперник» — як і в історії з першою цигаркою — проступає тріщина, крізь яку ми можемо зазирнути в те, що саме означає бути з іншим, і що означає зіткнутися з Іншим.Чи справді ми маємо справу з ближнім?А може, ми весь час адресуємо себе комусь, кого не можемо побачити? Спираючись на тексти Каррера та лаканівське розрізнення іншого й Іншого, я спробую розгорнути цю сцену — сцену бажання, яке потребує чужого погляду, аби стати дійсним.Запрошую до розмови.

14.00 - 15.00 ОБІД

15.00 - 15.30 Лілія Захаріяш  – докторка філософії в психології, психоаналітикиня, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу, психотерапевтка з 20-річним практичним досвідом.

Тема: «Перенесення як сцена з минулого: від повторення до трансформації»

У динаміці перенесення і контрперенесення відбувається своєрідна «екранізація» минулого — оживлення значущих фігур та несвідоме відігрування раніше пережитих афективних сценаріїв. Повторення в цьому контексті має не лише патологічний вимір, а й відкриває простір для нових способів психічного переживання досвіду.

У своїй доповіді я зосереджусь на тому, як аналітик може підтримати й розгорнути це відтворення минулого, утримуючи простір, у якому повторення набуває трансформативного потенціалу — від примітивного відігрування до психічного зростання.

Йтиметься про можливість інакше побачити, осмислити та прожити досвід — і в цьому впізнати шанс на психічну трансформацію. На основі клінічних фрагментів буде показано, як повторювані несвідомі сцени можуть стати підґрунтям для формування нової суб’єктивності — за умови, що аналітичний простір здатен їх витримати й розпізнати.

15.30 - 16.00 Юлія Мелащук - психоаналітикиня, Магістерка психології, подружня психологиня,членкиня Українського Психоаналітичного Союзу,  членкиня Дивізіону психоаналітичної психології та психотерапії - НПА, членкиня Національної Психологічної Асоціації України, дослідниця психоаналізу, письменниця.

Тема: «Негативний перенос: коли минуле говорить у теперішньому»

В доповіді буде розглянуто:

негативний перенос як вікно в несвідоме;

проєкція болю: від дитячої травми до терапевтичного конфлікту;

коли терапевт стає ворогом: динаміка негативного переносу;

 злість у кабінеті: про що говорить негативний перенос?

16.00 - 16.30 Марія Почекета -  психоаналітикиня, аспірантка Херсонського державного университету за спеціалізацією «053 Психологія» , асистентка кафедри психологіі ХДУ, закінчила магістратуру з клінічної психології (університет Côte d’Azur), членкиня UPU (Український психоаналітичний союз), членкиня La Cause des bébés.

Тема: «Упізнати в тиші Іншого: між присутністю та відсутністю»

У психоаналітичній практиці саме моменти тиші в сцені перенесення відкривають найгостріше відчуття присутності Іншого — того, хто одночасно поруч і недосяжний (Ж. Лакан). Тиша — це не порожнеча, а складний і насичений простір, де перетинаються тривоги, надії, фантазії. Вона стає простором психічного життя, що часто опирається слову.

Аналітичні стосунки занурюють і пацієнта, і аналітика в особливу сцену тиші — простір, у якому розгортається проєкція, перенесення, а також зустріч із ризиком дезорганізації, деструкції чи регресу. Водночас тиша може бути джерелом заспокоєння, підтримки, афективної присутності. Вона — пластичне утворення, яке вимагає витримки, терпіння, здатності витримати мовчання, аби згодом заговорити.

Про яку тишу йдеться, коли пацієнт вимагає, аби ми не мовчали? Про ту, яка колись змусила замовкнути, яку було неможливо витримати. Про тишу, яка колись виключила зі зв’язку, спричинила ізоляцію, залишила без відповіді. Вона знайома, лякає повторенням. І все ж існує інша тиша, яка дає змогу прорости голосу зсередини, дійти до слова, оформити досвід. Це напружений, виснажливий шлях, що вимагає від суб’єкта сили, витримки й аналітичного простору для того, щоб повернути собі право говорити.

Ця доповідь пропонує розмірковування про тишу як феномен присутності/відсутності Іншого, як частину аналітичної сцени перенесення, як виклик і водночас шанс — як для пацієнта, так і для аналітика.

16.30 - 16.45 КАВА БРЕЙК

16.45 - 17.15 Наргіс Водуд - практикуюча психологиня, керівниця програми ментального здоровʼя БФ Таблеточки, тренерка з комунікації.

Тема: «Там, де мав би бути Ти: місце Іншого в цифровому діалозі»

У своїй доповіді я зосереджуся на феномені цифрового перенесення — новітньому психоаналітичному виклику, що постає в контексті взаємодії людини з великими мовними моделями (LLM). Використовуючи аналітичну теорію, я досліджую, як класичні механізми перенесення трансформуються, коли об’єктом стає не жива людина, а цифровий симулякр — модель, що імітує слухача, аналітика, співрозмовника.

У центрі роздумів — постать LLM як нового Іншого: дзеркала нашого несвідомого, ідеального об’єкта, що завжди присутній, завжди відповідає, ніколи не зникає. Постає питання не лише про нейтральність такої моделі, а й про її здатність викликати проекції, приймати на себе несвідомі очікування, страхи та бажання користувача.

Я розгляну, як змінюється динаміка перенесення в цифровому середовищі — від перенесення на аналітика до перенесення на алгоритм. Важливою темою стане також розщеплення об’єкта: як психіка користувача створює дихотомію між «хорошим» і «поганим» LLM залежно від власних проекцій та емоційних потреб.

Доповідь також торкнеться клінічних імплікацій — зокрема, можливостей і ризиків, які відкриває взаємодія з цифровим Іншим для психотерапії та суспільства в цілому. Увага буде приділена і тому, як LLM задовольняє нашу несвідому потребу в ідеальному, безоціночному слухачеві, що не розчаровує — і чи не є це новою формою залежності або захисту.

На завершення — роздуми про межу між цифровою ілюзією та психологічною реальністю. Чи зберігається розрізнення між людським і машинним Іншим у свідомості клієнта? Чи ж ми вже увійшли в епоху пост-людського перенесення, де психіка творить нові форми взаємодії з тим, чого ніколи не було — але що відповідає?

Ця доповідь є спробою вийти за межі класичного психоаналізу, торкнутися нових контурів несвідомого і поставити питання про суб’єктивність у світі, де Інший — більше не людина.

17.15 - 17.45 Іван Пронько- психоаналітик, лікар-психіатр. Учасник обʼєднання Психоаналітична Артіль.

Тема: «Підсилення Я чи його деконструкція: етичні виміри аналітичної позиції при роботі з перенесенням»

Чи здатне перенесення стати простором трансформації, а не лише відлунням проекцій минулого? Яким чином у ситуаціях перенесення розгортається досвід зустрічі із Іншим? Доповідь торкатиметься етичних вимірів аналітичної позиції, зокрема її межі між підтримкою і втручанням, між співчуттям і утримуванням невизначеності. Через екзистенційний ракурс буде поставлено питання: що означає «допомогти» – підсилити, укріпити Я чи дати можливість йому змінитися? Аналіз випадків і теоретичних підходів відкриє дискусію про роль аналітика як свідка, співучасника чи агента змін у перенесенні.

17.45 - 18.15 Дискусії та підведення підсумків конференції.

💳ВАРТІСТЬ :

До 13.09.25  2500грн. (для членів UPU 2000грн.);

після 13.09.25 3000грн. (для членів UPU 2500грн.).

(При виникненні питань з оплати —звертатись за номером +380970279613, +380679996685 (в смс режимі в телеграмі)).

Разом ми створюємо простір для глибокої розмови та фахової рефлексії!

.