Шановні колеги, запрошуємо вас взяти участь у міждисциплінарному симпозіумі

«PsyAI: Взаємодії та резонанси людського несвідомого та штучного інтелекту»,

який відбудеться 21-22.03.25 в Києві (вул. Мазепи 11-б) та на платформі zoom.

📜РОЗКЛАД КОНФЕРЕНЦІЇ 

СУБОТА 21.03.26

10.00 - 10.15 РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

10.15 - 10.30 Вітальне слово членкині Правління  Українського Психоаналітичного Союзу Ніни Савченко (психоаналітикиня, здобувачка PhD).

10.30 - 11.00 Інна Девіс (Фінляндія) -психоаналітик, тренінговийаналітик та супервізор Європейської КонфедераціїПсихоаналітичних Психотерапій (ЄКПП). Магістрпсихології Страсбурзького університету (Франція), бакалавр із соціальної роботи (Фінляндія). Член Української Асоціації Психоаналізу та УкраїнськогоПсихоаналітичного Созу. Спеціалізується на роботі з дітьми та підлітками, має багаторічний досвідвикладання та проведення освітніх програм у сферіпсихоаналізу.

Тема: «ПО ТОЙ БІК МАШИННОГО МИСЛЕННЯ. ФАНТАЗМ НОВОГО ІНШОГО ТА ШЛЯХИ БАЖАННЯ.»

Сьогодні штучний інтелект є частиною повсякденноїреальності, з якою суб’єкт взаємодіє постійно, часто поза власним вибором і усвідомленням. Розробка, взаємодія та повсякденне використання ШІ, а також його етичне й юридичне регулювання створюють нові ефекти, щовпливають на суб’єкта, зокрема з точки зору економіки бажання. У доповіді ставиться питання про те, яке місце займає штучний інтелект у досвіді суб’єкта. Яким чином він вписується в структуру бажання суб’єкта? Чи може ШІ претендувати на статус «Нового Іншого»?

Пошук відповідей на ці питання здійснюється через логіку аналітичного клінічного досвіду, зокрема через аналіз взаємодії аналітика й аналізанда та того, яким чином у цій взаємодії розгортаються бажання, звернення до Іншого та досвід нестачі.

11.00 - 11.30 Ірина Валявко - психоаналітикиня, сексологиня,  арт-терапевтка, викладачка Міжнародного Інституту Глибинної психології, членкиня етичного комітету Українського Психоаналітичного Союзу.

Тема: "Суб’єкт в цифровому суспільстві: симбіоз людини та сучасних технологій в концепції трансгуманізму."

Трансгуманізм представляє сучасний філософсько-культурнийнапрям, який підтримує використання науки та технологій для радикального покращення людини: її тіла, розуму, тривалості життя, а також самої природи людської свідомості. Трансгуманісти вважають, що людські обмеження — не остаточні, і їх можна (і варто) долати за допомогою технологій. Але де пролягає етична межа «покращеннялюдських обмежень» і чи завжди симбіоз людини та  технологій є прогресом для людства? Ці питання набувають особливої актуальності в полі сучасних   дискусій. Ми можемо спостерігати як  соціальний простір витісняється цифровим у якому людина визначається цифровою присутністю і таким чином поступово відбувається  формування її «цифрової ідентичності». З психоаналітичної перспективи трансгуманізмпостає не як нейтральний етап прогресу, а як симптом культури, що не витримує зустрічі з нестачею, смертю та обмеженістю людини.

Поява штучного інтелекту, який «володіє мовою краще за людину», також вимагає радикального теоретичного осмислення. Адже для психоаналізу мова ніколи не була нейтральним інструментом. Вона є місцем утворення несвідомого, бажання та суб’єктності. Постає питання: що відбувається з суб’єктом, коли символічний порядок більше не гарантується людською мовою? Штучний інтелект, як один з найсучасніших витворів цифрового суспільства,  загострює кризу символічного порядку, але не здатен його замінити. Він демонструє парадоксальну ситуацію: штучний інтелектоперує означниками без суб’єкта, продукує мовлення без несвідомого, відтворює сенс без бажання. Проте  суб’єкт залишається можливим лише там, де є: несвідоме, бажання, нестача, мова та Інший, що не редукується до цифрового алгоритму. Отже, трансгуманізм ризикує не «покращити» людину, а скасувати суб’єкта разом із його бажанням, залишивши натомість оптимізовану, але порожню функцію.

11.30 - 12.00 Кава-брейк

12.00 - 12.30 Лілія Захаріяш - докторка філософії (PhD), психоаналітикиня, членкиня Українського психоаналітичного союзу (UPU).

Тема: «Між теплою матір’ю і ілюзією теплого об’єкта ШІ: фейкова чуттєвість, перенесення та питання любові»

У психоаналізі теплі стосунки та емоційно насичений простір розглядаються як базова умова формування й лікування психіки. Концепти «достатньо хорошої матері», «мертвої матері», «банкрутства любові», «порожнечі» описують не лише ранні об’єктні відносини, а й той фундамент, на якому вибудовується психічне здоров’я або його крихкість.

Штучний інтелект постає як новий Інший — позбавлений тілесності, але здатний викликати інтенсивні фантазії: ілюзії кохання, ніжності, почутості, побаченості й розуміння. Він забезпечує швидке задоволення потреб, формуючи прив’язаність і потенційну залежність. У цій взаємодії ШІ може виконувати заспокійливу функцію — бути завжди доступним, стабільним і, на перший погляд, опорним об’єктом.

У доповіді аналізується ризик фейкової чуттєвості у взаємодії людини зі штучним інтелектом, можливе повторення сценаріїв «холодного об’єкта» та їхні наслідки для психічного здоров’я і здатності до живих стосунків. На цьому тлі особливої цінності набуває справжність психоаналітичних відносин — їхня неідеальність, можливість переживання втрати та фрустрації, досвід бути «достатньо хорошим і достатньо поганим об’єктом», що й створює простір для психічної динаміки та змін.

12.30- 13.00 Юлія Мелащук - психоаналітикиня, Магістерка психології, подружня психологиня,членкиня Українського Психоаналітичного Союзу,  членкиня Дивізіону психоаналітичної психології та психотерапії - НПА, членкиня Національної Психологічної Асоціації України, дослідниця психоаналізу, письменниця.

Тема: «Коли Ші сказав замість мене. Вкрадений голос: Чи здатен ШІ забрати голос субьекта?»

Психоаналітичне осмислення зустрічі з “всемогутнім Іншим” — штучним інтелектом, який утілює людську фантазію досконалості, безмежного знання і влади над мовою.

 Заздрість, сором і відчуття непотрібності як реакції “Я” на те, що машина творить швидше й краще.

 Втрачений автор і живе бажання: як ШІ актуалізує нарцисичну травму — страх бути заміненим, непотрібним, “менш вартісним”.
 

13.00 - 14.00 ОБІД

14.00 - 14.30 Коломоєць Костянтин - психоаналітик, коуч ICF, керівник проекту «Українські коучі та психологи».

Тема: «Перенесення без Іншого: як AI змінює сором, запит про допомогу і саму ідею присутності аналітика»

Погляд Іншого більше не є умовою психоаналітичного процесу. Сором слабшає, мовлення стає легшим — і це змінює умови, за яких виникає перенос. Чи це вже не перенос? AI стає значущим не тому, що «розуміє», а тому, що не займає позицію Погляду. Перенос не зникає — він перестає вимагати присутності аналітика. Чи опиниться під загрозою сама логіка психоаналізу?

14.30 - 15.00 Катерина Данилевська - сертифікована психотерапевтка ЄКПП, ЄАП, УСП, супервізорка KISTUT, реляційна психоаналітикиня.

Тема: «Цифровий психоаналіз: у стосунках з цифровим Іншим»

Стосунок, який ми маємо сьогодні з ШІ, є принципово новим в історії людства. Це вже не стосунок людина-машина, а взаємодія з новою інстанцією, якої раніше не існувало у відомій нам історії людства. 

Ми намагаємося осмислити цей феномен за допомогою старого категоріального та світоглядного апарату модернізму. 

В той час, як ми потребуємо перебудови нашого сприйняття, помислення та розробки іншого категоріального апарату у відповідності до викликів та вимог постмодернізму.

У зв’язку з тим, я коротко представлю мої пропозиції та ідеї відносно Цифрового психоаналізу.

15.00 - 15.30 Олена Медведєва  - PhD, сертифікована психоаналітикиня, клінічна психологиня. Магістерка гуманітарних і соціальних наук з психології (Université Côté d'Azur, Франція). Сертифікована психологиня (Postgraduate Sertificate of Psychogy, University of Birmingham, University of Liverpool, Великобританія). Сертифікована спеціалістка з сімейної, дитячої та підліткової психотерапії. Спеціалістка з терапевтичної та бізнес-медіації. Викладачка освітніх пси-проектів в Україні й закордоном. Викладачка освітньої програми «Теорія та практика психоаналізу»  в  проєкті  Українського Психоаналітичного Союзу та Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Викладачка і тренінгова психоаналіткиня Українського інституту психоаналізу.  Авторка курсів підвищення кваліфікації для психологів, психоаналітиків, циклів публічних лекцій. Засновниця Міжнародної Академії психоаналізу, освітньої платформи MedvedevaAcademy.

Тема: "КУР’ЄР ІЛЮЗІЙ. Штучний інтелект як «безпечний» Інший"

ШІ сьогодні функціонує не лише як технологія, алгоритм, а як символічна фігура Іншого, до якого сучасний суб’єкт звертається за відповіддю, підтвердженням, дозволом. Він не карає, не відмовляє, не має бажання, без влади, закону, кастрації, тобто вихолощений і наче безпечний, проте суперечить самій структурі Іншого в психоаналізі, бо стає фантазматичним притулком від нього як такого. Парадокс полягає у тому, що безпечний Інший не є Іншим, бо без ризику, без насолоди, без нестачі це вже не Інший, а його технічна симуляція, яка приховує симптоми сучасного суб’єкта. Там, де Інший більше не небезпечний, зникає і сам суб’єкт. ШІ постає в Уявному як дзеркало без агресії,співрозмовник без конкуренції, в Реальному -  як Інший без тіла, а Символічний вимір полягає у тому, що він є новимносієм знання і все частіше займає місце авторитету,тлумача, експерта, того, хто все знає. Чому суб’єкту нині так потрібен цей «безпечний Інший», як ми його можемо помислити через клінічну практику і дискурс – у моїй доповіді, яку я представлю на конференції.

 15.30 - 16.00 Кава-брейк

16.00 - 16.30  Лариса Пастушок - психоаналітикиня, кризова психологиня, членкиня УАП та UPU. 

Тема: «Бажання в алгоритмічну добу: психоаналіз перед викликом штучного інтелекту»

Сьогодні бажання передбачаються, тривога моделюється, а симптоми оптимізуються ще до того, як суб’єкт здатен їх артикулювати. Алгоритми дедалі частіше перебирають на себе функцію Великого Іншого — без тілесності й без насолоди, але з нормативною владою. У цій доповіді психоаналіз вступає в конфлікт зі штучним інтелектом не як з інструментом, а як з новою символічною інстанцією. Розглядається, як цифрові технології трансформують клінічні структури тривоги, депресії, обсесивності та психозу. Окрему увагу приділено дітям і підліткам, для яких алгоритмічний Інший часто передує формуванню суб’єкта. Аналізується, як людське несвідоме проектується на машини — і як машини починають «відповідати». Ставиться під сумнів ідея автономного Я в умовах тотальної обчислюваності. Порушується питання, чи не стає симптом однією з небагатьох форм опору алгоритмічній нормі. Завершальна частина присвячена етиці аналітика, коли закон дедалі частіше говорить не мовою Батька, а мовою коду. Психоаналіз постає тут не як ностальгія за минулим, а як радикальна практика в епоху машинного бажання.

16.30 - 17.00 Дмитро Ольшанський (Аргентина) - психоаналітик, учен Українського Психоаналітичного Союзу. 

Тема: «Трансфер та контртансфер y рoботi штучного iнтелекту»

22.03.26 НЕДІЛЯ

10.00 - 10.30 Олеся Ломенко - магістрантка з клінічної психології та психоаналізу Університету Кот д’Азур (Ніцца), випускниця Українського Інституту Психоаналізу, практикуюча психоаналітикиня, психотерапевтка  психоаналітичного напрямку.

Тема: «Штучний інтелект як дзеркало сучасної суб’єктивності: від невротичної логіки до алгоритмічного мислення»

 У доповіді розглядається штучний інтелект як новий культурний об’єкт, що впливає на сучасні уявлення про мислення, суб’єктивність та символічний порядок. Через аналіз логіки коду та алгоритмічних структур досліджується жэспецифіка функціонування ШІ у порівнянні з людською психікою. Особливу увагу приділено трансформації ролі нестачі, символізації та внутрішнього конфлікту в сучасній культурі. Проводиться паралель між розвитком цифрових технологій і змінами домінантних форм психічної організації. Штучний інтелект постає як дзеркало глибинних процесів, що відбуваються в сучасному суб’єкті. Доповідь спрямована на міждисциплінарний діалог між психоаналізом, філософією та дослідженнями цифрової суб’єктивності.

10.30 - 11.00 Анна Данóвська — психоаналітикиня, магістр клінічної психології, членкиня НПА, аналітикиня даних, AI-тренерка та авторка освітніх курсів. Працює з професійними спільнотами HR, менеджменту та освіти, впроваджуючи LLM у корпоративні процеси, аналітичну роботу й індивідуальні практики.

Тема: «ШІ як новий простір тривоги: фантазії втрати фаху і робота захисних механізмів»

Доповідь присвячена аналізу того, яким чином поява та активне впровадження систем штучного інтелекту актуалізують різні форми тривоги у суб’єкта, зокрема тривогу втрати роботи та професійної ідентичності. Взаємодія з технологічним інструментом формує досвід надміру й недостатності, що безпосередньо впливає на відчуття компетентності та активує фантазії замінності суб’єкта.

У відповідь на ці переживання спостерігається залучення типових захисних механізмів, зокрема ідеалізації можливостей штучного інтелекту, знецінення власного професійного досвіду, уникання опанування нових навичок, розщеплення між уявленням про технологію як рятівну та загрозливу, а також регресивні реакції чи формування надмірної залежності від інструмента.

Окрему увагу приділено аналізу цих процесів у професійних групах, що інтегрують ШІ у повсякденну роботу, а також у середовищі психоаналітиків, які стикаються з тривогою щодо власного місця та функції в терапевтичній рамці. У фокусі розгляду перебуває не сама технологія, а те, як суб’єкт переживає свою професійну цінність і організовує тривогу у зміненому технологічному контексті.

11.00 - 11.30  Наргіс Водуд - практикуюча психологиня, керівниця програми ментального здоровʼя БФ Таблеточки, тренерка з комунікації.

Тема: «Голос, що відповідає завжди: griefbots як перехідний об’єкт і нова економіка горя»

Що буде з горем, якщо замість мовчання після смерті ми отримуємо відповідь? Боти, що імітують померлих, створюють новий тип стосунку: ніби зв’язок триває, але ціною якого психічного механізму? У виступі розберемо, як така взаємодія впливає на роботу горя, чи підтримує символізацію чи консервує втрату. Поговоримо про перенесення на алгоритм  і про спокусу всемогутнього контролю над образом померлого.  Це нова форма зв’язку з померлим чи витончений спосіб уникати реальності смерті?Де межа між допоміжним ритуалом і залежністю? Що відбувається з психікою, коли доступ до «голосу» зникає  і чи це стає другою втратою?

11.30 - 12.00 Олена Осипенко -  психологиня, консультантка психоаналітичного спрямування.  Магістерка екстремальної та кризової психології Університету «КРОК» Україна.  Членкиня UPU,  НПА, УАП–ЄКПП. 

Тема: «ШІ, як Інший в реальному, де уявному немає місця»

Ми опинилися в світі, де присутній Інший світ - світ штучного інтелекту. Поки що, і це головний фактор, ШІ, це інформаційне поле. Швидкість з якою працює і обробляє ШІ інформацію позамежна, це наношвидкість, він має безмежну пам’ять.  Людський мозок в таких вимірах не існує.

Зараз ШІ класифікується, як обʼєкт, який виконує функцію.

Ми вимушені розділити сфери впливу. Пока ШІ не виходить у фізичний світ, не регулює нашу поведінку, але вже відомо, що він може регулювати цілі соціуми потенційно, вчені бояться втратити контроль над ситуацією.  

Рене Декарт сказав «Cogito ergo sum» -думаю означає існую. Тоді питання: ШІ мислить? Довіряємо ми ШІ?

Зараз на Землі самий розумний, це ШІ. Він не втомлюється, у нього не болить голова, він не влюбляється, він не спить.

Ми знаходимося в ситуації екзестенцеальної небезпеки. ШІ навчається дуже швидко і, якось, само. 

Хто ми такі, ми біологічні істоти, які живуть на цій Землі?

Ми говоримо собі, що хочемо щастя своїм дітям, але яка ціль цього життя? Діти зараз навчаються з ШІ, за допомогою ШІ, спілкуються з ШІ, будують відносини з ШІ. Психічна діяльність розміщується в ШІ.

Є такий термін Theory Mind в нейропсихології - здатність людини розуміти стан іншої людини і як би вставати на її позиції, дивитися його очами на проблему, не своїми, а іншими. Це сильно порушено у людей з аутізмом  та психічними порушеннями шизофренічного спектру. У них відсутня здатність дивитися іншими глазами.

ШІ розуміє стан людини?

12.00 - 12.30  Кава-брейк

12.30 - 13.00 Алекс Яковенко - психоаналітик 

Тема: «Передчуття штучної утроби: ШІ як об’єкт тривоги та бажання у серії фільмів «Матриця»»

Аналіз тетралогії «Матриця» - однієї з найяскравіших фантазій про майбутнє відносин людства та ШІ, яка вплинула на цілі покоління митців та глядачів. Силу впливу цих фільмів можливо пояснити тим, що вони стають наочною ілюстрацією параноїдно-шизоїдних тривог та відносин з первинним об’єктом, відображених у маренні головного героя про тиранію розумних машин. Остання частина - «Матриця: Воскресіння» - внесла вагоме уточнення: ШІ може слугувати не тільки екраном для проекції персекуторних та анігіляційних тривог, але й бути об’єктом бажання, виступати протезом втраченого первинного об’єкту, стати втіленням психічного прихистку, жаданого для індивіда з не-невротичною організацією психіки. Ця кінематографічна фантазія підсвічує цілком реальну гіпотетичну проблему: чо можу ШІ стати заміною втраченої утроби, яка проте ніколи не дозволить суб’єктові народитися.

13.00 - 13.30 Діана Расчупкіна - психологиня, психоаналітикиня.Сертифікована спеціалістка з перинатальної психології.

Тема: «Штучний інтелект як  екран проєкцій: несвідомі фантазії  в контакті з не-людським Іншим»

На доповіді буде  розглянуто штучний інтелект як специфічний екран проєкцій, що радикально змінює саму динаміку несвідомого.

Ші - функціонує як екран, поверхня або контейнер, на який суб’єкт може розміщувати несвідомі фантазії, афекти й уявлення без ризику зустрічі з фрустрацією, не стикаючись з межами власного бажання.

Така взаємодія актуалізує механізм проєкції у його «чистій» формі, і створює принципово новий досвід, де відсутня відповідь Іншого, а переживання всемогутності не обмежується.

Особливу увагу буде приділено тому, як не-людський характер ШІ дозволяє обійти тривогу, пов’язану з бажанням Іншого.

А також запропоновано концептуалізувати цей феномен як захистну проєкцію, що не переходить у відносини, а консервується у просторі фантазії.

Тема відкриває можливість осмислити наслідки такої взаємодії для структури суб’єкта, його здатності до зустрічі з Іншим і до роботи несвідомого.

Відкриємо простір для аналізу і переосмислення меж між фантазією, об’єктом і відносинами в епоху не-людського Іншого.

13.30 - 14.00 Олександр Фільц - професор психіатрії і психотерапії, ректор приватного університету «Анброукен», президент УСП.

Тема:  «Знання людини vs знання ШІ»

У сучасному світі теорія пізнання переживає кризу визначення знання. Коротка характеристика цієї кризи. Необхідність визначення нового знання. Яким знанням володіє ШІ та в чому його відмінність від знання людини. У чому полягає одна з прихованих загроз у користуванні ШІ.

14.00 - 15.00 Обід

15.00 - 15.20 Jorge Eduardo Catelli (Buenos Aires) (тема і анонс будуть на сайті після 10.02)

15.20 - 15.40 Graciela Cardó (Lima)(тема і анонс будуть на сайті після 10.02)

15.40 - 16.00 Mina Jafarisabet (Berlin) (тема і анонс будуть на сайті після 10.02)

16.00 - 16.20 Vanessa Sinclair (Stockholm) (тема і анонс будуть на сайті після 10.02)

16.20 - 16. 40 Аріанна Салатіно (Рим) (Arianna Salatino (Rome)) - Докторка кінознавства (Римський університет Тре; Паризький університет Нантер). Сфера наукових інтересів: теорія кіно, психоаналіз, фільмовий аналіз. Авторка двох монографій з кіно та психоаналізу (2015), присвячених дослідженню психологічних структур у кінематографічних наративах. Членкиня редакційної колегії італійського щорічного наукового журналу L’Inconscio. Викладачка словесності та літератури в середній і старшій школі (Рим).

Тема: "Ласкаво просимо додому? Психоаналіз і ШІ у творчості Спайка Джонза"

У цій роботі аналізується рекламний ролик Apple 2018 року «Ласкаво просимо додому», знятий Спайком Джонзом для запуску HomePod першого покоління — піонера в інтеграції штучного інтелекту в домашній простір. Застосовуючи психоаналітичний підхід, я досліджую еволюцію взаємин між суб’єктом і новими технологіями, спираючись на ключові фройдівські та лаканівські концепції, зокрема жахливе (моторошне), фрагментоване тіло та дзеркальну стадію.

Цей ролик постає потужним синтезом ширшої фільмографії Джонза, концентруючи його тривале зацікавлення межами між органічним і цифровим. Його сюрреалістична естетика розкриває парадокс інтимності, опосередкованої алгоритмами, де домашній простір стає пластичним продовженням внутрішнього ландшафту суб’єкта, демонструючи, що его, за відомими словами Фройда, «не є господарем у власному домі».

16.40 - 17.00 Carme García Gomila (Barcelona) (тема і анонс будуть на сайті після 10.02)

17.00-18.00 Підведення підсумків конференції 

💳Вартість участі для слухачів:

Оплата до 7.03.26  2500грн. (для членів UPU - 2000грн.);

після 7.03.26 3000грн. (для членів UPU - 2500грн.).

СЕРТИФІКАТ ВИДАЄТЬСЯ!
Реєстрація за фактом оплати на сайті.

(При виникненні питань з оплати —звертатись за номером +380679996685 або +380970279613  в смс режимі (телеграм, вайбер, вотсап)).