Шановні колеги, запрошуємо Вас на

Міжнародну конференцію "ГОЛОС В ПСИХОАНАЛІЗІ. ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК ПСИХІКИ ТА ГОЛОСУ.",

яка відбудеться 14—15 вересня 2024року.

Офлайн: Київ,  вул. Мазепи 11б

Онлайн : платформа zoom. 

РОЗКЛАД КОНФЕРЕНЦІЇ 

14.09.24 СУБОТА

10.00 - 10.15 РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

10.15 - 10.30 Вітальне словопрезидентки Українського Психоаналітичного Союзу  Докторки Олени Савченко  (психоаналітикиня, клінічна психологиня, сертифікована спеціалістка, тренінгова психоаналітикиня та супервізорка Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій (ECPP)).

10.30 - 11.00 Ніна Савченко-психоаналітикиня, здобувача Ph.d, членкиня Правліня UPU.

Доповідь: "Коли відгукується..."

Ми поговоримо про те, коли і чому цей відгук відбувається, як його розпізнавати, і яке значення він має в психоаналітичному контексті.

11.00 - 11.30 Вікторія Макарова — викладачка МІГП, магістерка соціально—гуманітарних наук університету Ніцци по спеціальності  "Клінічна психологія", авторка пʼяти збірників віршів (премія "Поет Року" 2020 за книгу "Соль" та "Недосказанное")

Доповідь: "Символізуюча функція поезії"
Поезія — як спосіб заявити про своє бажання за допомогою метафоричного звернення до Іншого. 

11.30 - 11.45 КАВА-БРЕЙК

11.45 - 12.15 Олена Шпак - психоаналітикиня,членкиня комітету науки Українського Психоаналітичного Союзу, членкиня УАП, викладачка на спеціалізації «Психоаналіз відносин» (МІГП).

Доповідь: "Голос як частковий обʼєкт"

Від народження наш розрізнений світ пронизують різні звуки, серед яких знайомий голос сприймається особливим. Світ, в якому візуальний образ ще не зібраний, аудіальний стає одним з головних. Ще пренатальний світ насичений голосами, які немовля впізнає після народження. Як голос сприймається нами вперше, чому він відрізняється від музики, як голос інкорпорується нами - про це поговоримо на конференції.

12.15 - 13.15  Клод Шодер(Страсбург)- клінічний психолог і психоаналітик. Після вивчення психології та соціології в Страсбурзі Клод Шодер багато років працював у психіатричній лікарні з дітьми та дорослими психотиками.

Він продовжив навчання в клінічній секції Паризької школиФрейда, а потім у Франсуази Дольто, одним із асистентівякої він був на консультації, відомій як «консультація на вулиці Кюжа». Він зарекомендував себе як психоаналітик у Страсбурзі, спеціалізуючись на психотерапевтичній та психоаналітичній роботі з дітьми та підлітками.

Колишній доцент кафедри клінічної психопатології в Страсбурзькому університеті, зараз він проводить численні викладацькі та супервізійні роботи в різних країнах. Він є запрошеним професором в Університеті Бразиліа в Бразиліїта в UQAM в Монреалі, є запрошеним професором у Києві. Вінтакож був відповідальним протягом багатьох років за викладання психоаналітичного підходу в Ухані, а потім у Шанхаї (Китай), куди він регулярно їздив зі своїми колегамиз асоціації «Читаємо Дольто сьогодні», яку він очолює з моменту її створення, є співзасновником «Зеленого дому» у Страсбурзі і є автором численних публікацій.

Доповідь:«Дрібно нарізане бажання. Про парадоксальний вимір заїкання в епоху Едіпа»

Нерідко ми зустрічаємо в практиці випадки, коли тіло дитини виражає страждання батьків, а її голос стає вийшовшим з ладу рупором.

13.15 -14.15 ОБІД

14.15 - 15.00 Докторка Олена Медведєва - сертифікована психоаналітикиня, клінічна психологиня. Магістрерка гуманітарних і соціальних наук з психології (Université Côté d'Azur, Франція). Сертифікована психологиня (Postgraduate Sertificate of Psychogy, University of Birmingham, University of Liverpool, Великобританія). Сертифікована спеціалістка з сімейної, дитячої та підліткової психотерапії. Спеціалістка з терапевтичної та бізнес-медіації. Викладачка освітніх пси-проектів в Україні й закордоном. Викладачка і тренінгова психоаналітикиня сертифікаційного проекту "Теорія психоаналізу і навички психоаналітичної психотерапії". Авторка курсів підвищення кваліфікації для психологів, психоаналітиків, циклів публічних лекцій. Засновниця Міжнародної Академії психоаналізу, освітньої платформи MedvedevaAcademy.

Доповідь: "Голоси війни: шлях від мовчання до вимовляння. Психоаналітичне осмислення звʼязку травми і мови"

Війна стала загальним симптомом, який промовляти під час терапії вкрай важко. Пережитий досвід втрат відкриває для нас нові фрейми лінгвістичного виміру, бо суб’єкт завжди пов’язує свої страждання з власною інтерпретацією, але крізь мереживо свідомого у мовленні проговорюється несвідоме. І сьогодні ми чуємо, як війна підняла й стривожила те у суб’єктивному вимірі, що стосується суто особистого, витісненого, але його промовляння стало можливим за допомоги обставин, які виявилися поштовхом до вимови травми колективної. Ми змушені слідом за Фройдом прийняти трагічну суворість людського стану. Проте  ми також знаємо, що коли говорять гармати, саме психоаналіз надає суб’єкту можливість висловлюватися, навіть коли бракує слів. Коли невимовна травма проходить шлях від глухої тиші, тотальної німоти до крику, що пов’язаний зі смертю, до скиглення й волання, а потім й до слів - у психоаналітичному фреймі таки відбувається голосне вимовляння. Бо травма має зазнати мовної реалізації. Завдання психоаналітика тоді полягає в тому, щоб допомогти пацієнту наважитися пройти шлях мовного опрацювання душевного досвіду, дібравши для невимовної реальності несвідомого іншу форму виразу. Голос тоді набуває нового виміру, про який і буде йти мова у доповіді. 

15.00 - 16.15 Серджіо Бенвенуто (Італія) — італійський інтелектуал-психоаналітик, практик і теоретик, філософ і письменник. Вивчав психологію в Університеті Парижа VII – Дені Дідро (1967-1973), де був слухачем на семінарах Ролана Барта та Жака Лакана.

Один із провідних учених Римського інституту когнітивних наук і технологій при Національній науково-дослідницькій раді (CNR) Італії. Член Європейського інституту вищої освіти з психоаналізу – міжнародної установи, заснованої в Парижі, що включає школи різних європейських країні. Почесний професор Міжнародного інституту глибинної психології (Київ, Україна). У 1995 заснував часопис «Європейський журнал психоаналізу» (European Journal of Psychoanalysis) і став його головним редактором.

Активно співпрацює з культурними та науковими журналами світу, такими як Telos (Нью-Йорк), Lettre Internationale (у німецькій, французькій, іспанській, угорській, румунській, італійській редакціях), Texte (Відень), RISS (Берлін), Journal for Lacanian Studies(Лондон), L'évolution psychiatrique (Париж), Division/Review (Нью-Йорк), Cliniques Mèditérranéennes (Марсельe). Переклав на італійську для видавництва «Einaudi» «Séminaire XX: Encore» («Семінари. Книга 20: Ще») Жака Лакана.   Автор книг "Перверсіі", "Зневіра", "Лакан сьогодні".

Доповідь: "Чути голоси"

Чути голоси - що вважається основним симптомом психозу, - Бенвенуто розгляне з психоаналітичної точки зору. Він аналізує зовсім не очевидну різницю між голосом і думкою та коментує тезу Лакана, згідно з якою марення є відповіддю на питання, якого суб’єкт марення не знає. Він детально розглядає чотири випадки психозу, взяті з психоаналітичної літератури, у яких суб’єкт чує голоси – клінічний випадок Лакана, випадок італійського психіатра Фульвіо Мароне, випадок Шребера, випадок лаканіанського аналітика Досії Авделіді – знаходячи подібності та відмінності між психотичними голосами та «чутками» в суспільстві. Він розкриває два полюси специфічного характеру маревних голосів : ображаючий та вмовляючий.

16.15 - 16.30 КАВА-БРЕЙК

16.30 - 17.00 Юлія Мелащук - психоаналітикиня, Магістерка психології, подружня психологиня, членкиня Дивізіону психоаналітичної психології та психотерапії - НПА, членкиня Національної Психологічної Асоціації України, дослідниця психоаналізу, письменниця.

Доповідь: "Голос на папері. Письменництво як катарсис."

- Сублімація. Її механізми та процеси. 

- Страждання та творчість.

- Талановита людина це та, яка  переповнена стражданнями?

- Голос в голові та голос на папері. Це різні голоси?

- Власний досвід відкриття власного голосу 

- Чому голос інколи зникає

17.00 - 18.15 Жан- Мішель Вівес (Франція) — професор клінічної психопатології в Університеті Ніцци Софія-Антиполіс та практикуючий психоаналітик у Тулоні, автор багатьох есе про аутизм, музику, клінічний підхід до психозу, автор книги «La voix sur le divan». Він також керував кількома театральними та оперними спектаклями.

Доповідь: «Що робить голос таким унікальним?»

«Що робить голос таким унікальним?» це питання, яке виникає регулярно. Як виходить, що з першого слова ми впізнаємо голос коханої людини з абсолютною впевненістю? В цій доповіді я хотів би дати деякі відповіді на це питання, яке є простим і водночас відкриває надзвичайно плідні шляхи. Дійсно, роз’яснення цього питання включає розгортання та висвітлення певних клінічних явищ і феноменів розвитку, які мають важливі наслідки для розуміння того, що таке голос у сфері психоаналітичної клініки.

18.15 - 18.45 Дмитро Ольшанський (Аргентина)—психоаналітик. 

Доповідь: "Тіло голосу: потяг голосу у клінічному випадку психосоматики"

 Голосовий потяг найменш тілесний, серед усіх інших. Тому він найлегше відщеплюється і фігурує як чужий у галюцинаціях, що немислимо, наприклад, з оральним потягом, ні голод, ні огида не можуть бути для мене чужими.

 Тіло збирається через візуальний образ, що приходить ззовні, з боку іншого, що засвідчує моє зображення у дзеркалі. Таким чином, перед нами дві психічні операції: впізнавання (уявне) і визнання (символічне). Перше задіює скопічне потяг, друге - голосове.

 Клінічний випадок психосоматики демонструє роботу голосу, який допомагає зібрати тіло, минаючи уявний регістр та скопічний образ.

15.09.24 НЕДІЛЯ

10.00 - 10.30 Наталія Пархоменко — вокалотерапевтка, екзистенційна психологиня, сімейно-системна психологиня, авторка методу «Holistic Voice Therapy », авторка та ведуча групових програм з Вокалотерапії, співзасновниця креативного центру «Райце»,  співзасновниця міжнародної асоціації Вокалотерапевтів, співачка, викладачка вокалу.

Доповідь: "Holistic Voice Therapy. Голос та дихання як діагностичні інструменти в психотерапії."

Людина, як цілісна система, має ідеальну структуру, всі частини якої взаємопов’язані.

Темперамент, зовнішність, психіка, емоційність, тип дихання, голос - це частини однієї системи.

Усвідомлення відповідністі голосу іншим частинам цілісної системи людини дає унікальну можливість ПОЧУТИ травматичний досвід, депресію, тривогу, професійне вигоряння, проблеми сепарації та самоідентифікації і багато іншого.

Доповідь буде присвячена опису можливостей голосу та дихання як діагностичних інструментів в психотерапії.

Під час доповіді буде представлений Holistic Voice Therapy, авторський метод Наталії Пархоменко.

Метод виник в результаті 27 річного дослідження взаємозв’язків голосу, дихання, психіки та енергетики людини.

Згідно з Holistic Voice Therapy голос і дихання є маркерами всього, що відбувається з людиною на всіх рівнях.

Голос, як лакмусовий папірець, покаже нам сум і біль, затиснутий м’яз і внутрішню заборону бути агресивним, рівень тривоги та стресу, здатність будувати стосунки та ін.

Але крім діагностичних можливостей, голос і дихання можна використовувати для супроводу, профілактики, зцілення, реабілітації, трансформації, розблокування і для багатьох інших психотерапевтичних процесів, оскільки голос має неосяжні можливості, про які ми і будемо говорити.

Holistic Voice Therapy дає можливість чути людину, її підсвідоме, її приховані запити, адже голос ЗАВЖДИ правдивий.

10.30 - 11.00 Ірина Глівук—спеціалістка психоаналітичного напрямку, студентка Магістратури Університету Кот д’Азюр(Ніцца, Франція), членкиня УАП. 

Доповідь: "Поліфонія (або багатоголосся народне), як феномен українського фольклору! Його вплив та значення у формуванні колективного позасвідомого" 

Багатоголосся народне – спосіб складання і виконання народних пісень та інструментальної музики кількома виконавцями в умовах усного побутування. Багатоголоса пісня займає вагоме місце у системі українського музичного фольклору. Багатоголосі пісні створювалися переважно у сільській місцевості, де відбувалося формування й усталення певних художніх традицій. Завдяки цьому створювалися й передавалися від покоління до покоління шедеври самобутньої багатоголосої пісенності та обрядовості. Це стосується насамперед календарних і сімейно-обрядових пісень. З одного боку – це чаруюче поєднання мелодики, ритміки та раптовості голосовведення, що естетично захоплює свого слухача своєю красою та оригінальністю, а з іншого боку – це спосіб передачі інформації, голоси – як носії певного значення. Але чи може народна пісня мати окрім зазначених двох поширених використань голосу, нести в собі ще й третій рівень: голос-об’єкт, який не перетворюється на дим під час передавання значення і не затвердіває, стаючи об’єктом фетишистського поклоніння, натомість це об’єкт, який функціонує як сліпа точка у поклику і як те, що розладнує естетичне захоплення? Чи існує голос в народній творчості як об’єкт сам по собі, як психоаналітичний об’єкт? Запрошую порозмірковувати над цими та іншими питаннями стосовно голосу в українській народній творчості.

11.00 - 11.45 Докторка Лілія Захаріяш - психоаналітикиня, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу .

Доповідь: "Голос болю, страждання, довербальні звуки: крик, стогін"

У житті існує голос танатосу — голос болю, жаху. Також є голос еросу — задоволення, переживання краси. Коли інтенсивна та надмірна енергія лібідо досягає піку, з'являються довербальні звуки: крик, стогін, завмирання або німота. Це місце, де немає осмислення та контейнування, і відбувається розрив — травма. Якщо не символізувати і не знайти слів, людина ментально вмирає. Людина потребує суб'єктивізації, яка народжується в лоні мови. Довербальний звук, тіло є мостом між внутрішнім світом і зовнішнім, де «достатньо хороша мати» може інтерпретувати, витримувати, контейнувати, відчувати, знаходити назву, називати, надавати сенсу та інтегрувати це в історію.Ми розглянемо процес психоаналітичного лікування на прикладі клінічних робіт із паліативними пацієнтами та травмованими людьми. Спробуємо осмислити завдання й особливості аналітичного супроводу людини в регресії, важливість розгортання материнського перенесення, вміння приймати, витримувати та 

створювати контейнування. Покреативимо над можливостями народження смислів за допомогою арт підходу та гри у психоаналітичній роботі.

11.45 - 12.00 КАВА - БРЕЙК

12.00 - 12.30 Олена Осипенко — практикуюча психологиня, консультантка психоаналітичного спрямування.  Магістерка екстремальної та кризової психології Університету «КРОК» Україна.  Членкиня UPU,  НПА, УАП–ЄКПП.

Доповідь: "Реакція голосом на вирок діагнозу хвороби"

Голосом дитина заявляє про своє народження. І це крик не вітання, це голос болю на виклик Іншого.
Таким криком людина зустрічає діагноз хвороби. І це голос болю.
Працюючи з таким криком, задача аналітика трансформувати крик в голос життя.

12.30 - 13.00  Ірина Скубиря —психоаналітикиня, гештальт-терапевтка, сімейний системний терапевт, членкиня Українського Психоаналітичного Союзу.

Доповідь: "Можливості голосу при роботі з аутистичним субʼєктом"

Майбутня дитина ще в утробі матері починає свій життєвий цикл. У неї з'являється здатність до пізнання навколишнього світу за допомогою слуху, формується своя психологія.

Численні дослідження не залишають сумнівів у тому, що плід чує голос матері, фіксує його в пам'яті та формує особливу прихильність до нього та його джерела. Вокальний зв'язок, який встановлюється ще задовго до візуального і є прототипом всіх наступних об'єктних зв'язків та ставлення до світу.

Але щось може негативно вплинути на бажання та можливість дитини надалі створювати та підтримувати емоційні та соціальні зв'язки з матір'ю та світом, як у випадку з розладами аутистичного спектру.

Цікавий та незаслуговано маловідомий альтернативний метод лікування аутизму - Томатіс-терапія - зробив своїм ноу-хау оброблений спеціальним чином голос матері, який при багаторазовому прослуховуванні здійснює нейросенсорну стимуляцію мозку і відкриває зворотний хід у розвитку, дозволяючи переструктурувати всю систему сприйняття-свідомості, отримати шанс для "нового початку”.

13.00 - 13.30  Анастасія Гетьман — логопед для дорослих, експертка з мовлення та авторка навчальних курсів.Досвід більше 7-ми років. Робота з клієнтами, які мають картавість, шепелявість та заїкання в дорослому віці. Брала учать в марафоні «Голос» Анни Волочай, де виступала з лекцією про техніки голосу.

Доповідь: "Як голос допомагає проявлятись?"

Тези:

1. Визначення ролі голосу в комунікації. Голос як основний інструмент для передачі інформації, емоцій та намірів між людьми.

 2. Емоційний вплив. Як тон, тембр та інтонація голосу можуть впливати на емоційний стан слухача.

3. Індивідуальність голосу. Як він допомагає людині виражати свою унікальність і неповторність. 

Практичні приклади.

4. Резонатори. Важливі інструменти голосу.

5. Мовленнєві техніки для ефективної комунікації. Роль правильної дикції, ритму та пауз у ефективній передачі повідомлення.

6. Психологічний аспект. Вплив голосу на самооцінку людини та його роль у психологічному самовираженні.

7. Проблеми голосу і їх вирішення. Поширені проблеми з голосом (осиплість, втома) та способи їх вирішення за допомогою логопедичних та медичних практик.

14.00 - 14.45 ОБІД

14.45 - 15.30 Анатолій Дробаха (США)— клінічний психолог, гештальт-терапевт, юнгіанець. Володіє остеопатичними техніками краніо-сакральної терапії, використовує звукову терапію як інструмент нейрокорекії за полівагальною теорією. Живе в США, працює з українцями на теренах і за кордоном. Автор 2 книг, едукаційних програм, 3 патентів психологічної тематики. В минулому: військовий, власник ІТ-бізнесу, менеджер проектів.

Доповідь: "Вплив вібраційних звукових технік (горлового співу і традиційних східних інструментів) на психіку клієнта в процесі психотерапевтичної практики"

Десятий, блукаючий нерв  центральної нервової системи — еволюційний інструмент  фіксації  і переключення психоемоційних станів нервової системи людини:

Катомія, завмирання, «зависання» - дорсальний стан.

Стратегія «нападати, або втікати» - симптоматичний стан

Стратегія соціальної комунікації - вентральний стан

Стратегія кохання - вентральний стан центрального збудження.

Звуки різної частоти, які впливають на пʼять типів психоемоційних станів:

Низькочастотні звуки активують дорсальний  стан завмирання.

Середньочастотні звуки активують симпатичний стан напруження психіки.

Високочастотні звуки активують вентральтний стан соціальної комунікації і кохання.

Переключення між станами може бути ускладнене через травмитизацію.

А як інакше можуть переключатись стани центральної нервової системи?

Йога-нідра

Еріксонівський гіпноз

Медитації з мотивами символ-драми

Краніосакральна терапія

Ці знання не нові, їх використовували народи всіх рас використовуючи як музичні інструменти (від гонгів, тибетських чаш, варганів і до церковних дзвонів) і так і власний голос (спів, акапельний спів, народні співи)

15.30 - 16.00  Людмила Лагута—інтегративний психолог, письменниця.

Доповідь: "Направлена медитація як терапевтичний інструмент: вплив на тривогу, депресію та креативність"

Саундхілінг - це потужний терапевтичний інструмент, показаний при тривозі та депресії, що підтверджується численними науковими дослідженнями. З точки зору полівагальної теорії музика здатна покращувати емоційний та психологічний стан людини.
У поєднанні з направленою медитацією саундхілінг також позитивно впливає на креативність та виконавчі функції мозку.
Вплив цих практик на творчі здібності особистості буде детально представлений на конференції через демонстрацію результатів наукового дослідження.

16.00 - 17.00 Тамара Тарскій (Італія) - (професійна співачка меццо-сопрано та викладач вокалу) закінчила PONTIFICIA STUDIORUM САЛЕЗІАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, РИМ, психологію комунікації, розпочала кар’єру оперної співачки в престижній Опері Мон Карло в 1995 році. Вона мала важливий досвід співпраці з Маестро М. Гастальді в Монако. Є засновницею школи співаків у західній Лігурії, щоб передати знання молодим талановитим артистам, використовуючи свій революційний метод. 

Доповідь: "Розвиток музичного та вокального мистецтва та його вплив на індивідуума в емоційній, когнітивній та психологічній сфері"

1. Вокальне мистецтво як дисципліна та вплив заняття вокалом на життя людини,
2. ⁠Модальність вокальної терапії, як спектр відчуттів під час звукознавства,
3. ⁠Артикуляція як найважливіша умова роботи у процесі навчання вокальному мистецтву,
4. ⁠La postura
Постава, поза) вплив постави на вокал, спів та розмовну мову 
5. Голос як інструмент та його вплив на успіх у бізнесі та кар'єрі.

17.00 - 17.15 КАВА - БРЕЙК

17.15 - 17.45 Олег Христенко— практик психоаналізу, магістр клінічної психології (Університет Кот д`Азюр - Ніцца, Франція), член Українського Психоаналітичного Союзу, член Дивізіону психоаналітичної психології та психотерапій. 
 

Доповідь: "Інструментальне Несвідоме. Або як почути іншого."

 В психоаналітичному процесі перш за все з боку аналізанта використовується голос а з боку аналітика - слух, але в слуханні аналітика відбувається взаємодія різних потягів. Інструмент слухання аналітика, за словами Хуана-Давида Назіо це інструментальне несвідоме. У своїй доповіді «Інструментальне несвідоме. Або як почути іншого» Олег Христенко розкаже про те як воно влаштоване, яке місце займають в ньому потяги, як воно розвивається і як воно задіюється в психоаналітичному процесі, щоб чути аналізанта та формувати інтерпретації. 

17.45 - 18.15 Підведення підсумків конференції.

ВАРТІСТЬ ЗАПИСУ  2000грн. (для членів UPU 1500грн.). 

Реєстрація за фактом оплати на сайті! 
(При виникненні питань з оплати —звертатись за номером +380970279613, +380679996685 в смс режимі.)